незабудки | work in progress
translated poem:
niezapominajki
-
Magdalena Podobińska
дорогий дай мені хустку
я тобі незабудки пошию
пообіцяй мені що виживеш
i ми разом поїдемо додому
разом додому
поїдемо
але він говорить тихо
«незабудки – це квіти з казки»
квіти
з казки
а там тільки щебінь
але вона голосно говорить
а ти мій князь з казки
князь
з казки
а моє серце – фортеця
і жили вони
…
але/та щасливо
я тобі незабудки пошию
пообіцяй мені що виживеш
i ми разом поїдемо додому
разом додому
поїдемо
але він говорить тихо
«незабудки – це квіти з казки»
квіти
з казки
а там тільки щебінь
але вона голосно говорить
а ти мій князь з казки
князь
з казки
а моє серце – фортеця
і жили вони
…
але/та щасливо
COMMENTS
ADD COMMENT