Максу К. | final version

Ви всі його знаєте, це поет.
Він як і інші герої, віддав життя, захищаючи Україну

Максиму К.

У цьому полі чорному, як ніч
Де тільки згарища і вирви воєн
Побачиш де-не-де фіалки цвіт,
А поле вічне, неозоре....
Пройдеш півкроку... Хто це? Рудий кіт
Тихенько лапками перебирає...
Прислухайся, чи тільки він мурчить?
Чи нявкає тривожно, смутком огортає?

Поети живуть вічно! А герої й поготів...
Твоя поезія у наших душах квітне.
Бо ти фіалкою навесні квітнути хотів
Посеред поля чорного, мов гільза...

Немов полон, немов німа печаль...
У засвітах ти попроси у Бога,
Щоб наших він усіх оберігав
І випроси нам, брате, перемогу...
Анна Шпилевська