Symfonia kropelek... | version: 10.10.2024 00:30

Хтось заглядає тобі в очі глибоко- глибоко
Вже пізня, нестримно самотня ніч.
Солодких снів, дівчино, моя синьоока.
А я ще подивлюся на твоє фото віч-на-віч.

Чому ти така гарна, дівчино, і така недоступна?
Неймовірна, красива і трохи сумна.
А як смієшся мені з фото , я чесно, клянуся
За твою посмішку я ладен все життя віддать.

Торкаюся тебе з екрану мобільного
А хотів би вживу. Очі-в-очі, тет-а-тет.
Якийсь художник намалював нестримно
Твій яскравий і такий прекрасний портрет.

Він сидів поруч, впивався в тебе очами
І не міг напитися твоїх тонких обличчя рис.
Така довга ніч, ніби сон поміж нами.
Ти, будь ласка, сьогодні мені хоч наснись...

Знову фото твоє я тримаю в руках як істину.
Ти - моє щастя. Ти мій душі оберіг
Заглядаю тобі в очі. Глибоко-глибоко...
Ти моя? Не моя? Хоч на хвильку мені наснись...
А.Ш.

PS Давно я не писала від імені чоловіків. Ну от така поетична штучка.
Але часом ми розуміємо надто багато в житті. І не завжжи можемо про це сказати...
https://youtu.be/vvcmuEumLlA?si=LDTajH8QK_gLLOFx