Підійми очі до Неба | final version

Підіймаєш очі - а над горизонтом
Зорі вмостилися тихим фронтом.
Ніби котики березові. Теплі весняні дзвіночки.
Світять, та не гріють. Малі небесні точки.
Ти не опускай голову, тільки прошу, ти сяй.
Нехай холодно і сумно тобі, нехай.
Нехай простір і час б'є важко під дих.
Нехай здається, що спокій десь зник.
Нехай здається, що шлях зовсім не гладкий.
Тернистий і зболений, але ти квіти сій.
Сій маки, ромашки, троянд червоних суть.
Потім твої ж діти букети тобі з нього принесуть.
Тільки ти не зупиняйся, просто іди.
Нехай Бог вбереже тебе від горя й біди.
Тільки ти борися, люби і твори.
Заради майбутнього, заради своєї дітвори.
Посміхнися, люба моя, тепер і тут.
Ці зорі на небі.. Вони тобі вказують путь.
Усмішка хоч маленька, проте твоя.
Знаю, що може десь була неправа я.
Але ти про смутки назовсім, мила , забудь.
Підійми очі до неба. Посміхнися. І просто.. Будь...

А.Ш.
З присвятою ❣️