Рефлексії склеєного серця

Монмартр. Моне і Далі.
Саті, Дебюссі і Сен Санс.
І люди не як кораблі.
Згорів у серцях декаданс.

Імпресія, колір, пастель.
Відколи це люди-паскуди?
Депресія, пресінг, Шанель.
Дощу кольорові етюди.

Амбівалетність, комізм.
Акорди симфонії жахів.
Хеловін, пуантилізм.
Тобі на курок натискати?

Самотність. Закутки душі.
Дитинство, побиті коліна.
Мілан, Барселона, Париж
Скажи , чи тобі відболіло?

В розлуки вберуся я шати.
Війна. Біль утрат і цинізм.
Допоки їм всім воювати?
Мунк і експресіонізм.

Мистецтво диктує епоху.
Равель та душі модернізм.
Ховатись від долі? Нівроку.
Бетховенський чути трагізм.

Монмартр і мрії дівочі.
Да вінчі та мій Ермітаж.
Я бачу кошмари щоночі.
Кривавий воєнний пейзаж.

Ти вигорів? Торг чи приймання?
Що вибереш нині на ланч?
Неначе сірник, загорання
Це пристрасний дотик прощань.

Не маю я сили на вірші.
І посмішка щира. Та наче німа.
Цей усміх ти бачиш комічний.
А в серці лютує зима.

А в серці все лютий і лютий.
Холодний, колючий, нестерпний.
Не можу, не можу забути.
В душі весняна вежа Ейфля...
Анна Ш



https://youtu.be/vW39hqrHtTc?si=OJtHyhkMIianMurw
https://youtu.be/05RHhxbDmOI?si=SVPNAvhZwaLr3U1h
https://youtu.be/mlG-qtJBf8U?si=AcbC8qaTd-3oA5yi