Спалах

Ти пам'ятаєш, залізом просякло повітря, в день той напилась земля,
Звідки калюжі ці, хто їх тут витре, сльози іржаві з'їдає імла,
Я як щеня, що не люблять, на глибину залізло й не тоне,
Ні, ми не роботи, ми живі люди, нас півкраїни залізобетонних